Ідеологічно зашорені
історики імперського мислення постійно мусують питання про те, що руси в стародавні
часи займали майже всю Європу і Азію на додачу. Мало того, деякі досі ототожнюють
давніх русів, руських і росіян. На їхню думку, етруски − це стародавні росіяни,
які проживали в Італії, а племена «руги» або «ружі» також однозначно росіяни.
Відповідно, на думку таких фантастів в історії, на території Поросся −
басейну річки Рось та її приток проживали якісь роси − предки росіян. І ось ці
роси-етруски бродили-ходили по континенту аж доки не створили Російську імперію.
Першим князем росів адепти цієї версії вважають якогось Руса − Роса.
Стверджують, що він або його нащадок заснував Київ, або ж Новгород. І що
останнім князем із династії Києвичів був Оскольд, чиє ім’я походить від річки Оскол.
І далі нагромаджують на свої вигадки нові і нові «факти» і «концепції». Таким
чином виходить альтернативна історія, яка лише підкріплює своїми висновками офіційну
російську імперську історію.
Звичайно, з такими
доказами складно сперечатися. У суперечці з подібними твердженнями істина ніколи
не народиться. Оскільки справжні відповіді можна знайти не в дискусійних
клубах, а на пожовклих сторінках літописів і в звітах археологічних експедицій.
Та щоб їх знайти, необхідно добряче попрацювати. На «галас», що заважає вивченню, завжди
знайдеться простий і прямий доказ. Наприклад: Такої держави, як Росія ніколи не
було і нема, а було Московське царство,
потім Російська імперія, пізніше Російська Федерація – спочатку
в складі СРСР, а після розпаду Союзу − окремо.
в складі СРСР, а після розпаду Союзу − окремо.
Та це тема окремої
дискусії. Повернімось до експедиції, метою якої є питання, повʼязані з
заснуванням Києва. Це вкрай важливе і складне питання. Навіть складно сказати
чи вдасться нам розставити всі крапки над Ї, бо занадто заполітизованим воно
було з найдавніших часів і кожен дослідник намагався вирішувати його по-своєму,
залежно від рівня знань, наявності джерел, і, як це не прикро від своїх
політичних поглядів. Насправді, бути неупередженим вкрай важко.
Нині деякі
«провідні політологи» в своїх Інтернет-публікаціях так завзято відстоюють
концепцію «Русь − російські», їм суперечать опоненти «Русь −
українці», що виникає запитання:
v Коли
і де князь Кий заклав перший камінь у фундамент своєї столиці
і столицею якої держави стало місто, засноване Києм?
і столицею якої держави стало місто, засноване Києм?
v Чи
були засновники Києва − Кий, Щек і Хорив із сестрою Либіддю українцями або
росіянами?
v З
якого часу східні слов’яни «обрусіли» і стали русами
або російськими, можливо, все було навпаки?
v Якими
джерелами підтверджено українське походження перших київських князів?
Щоб не гадати на
кавовій гущі, звернімося до першоджерел. Інтернет-політологи можуть
протестувати: «Що для нас літопис? Літопис не догма. Літописи фальсифіковані...»
Шановні добродії, літопис − це джерело, а ваші фантазії, що грунтуються на
невіданні, невігластві чи незнанні і небажанні читати, розмірковувати, не варті
й шеляга.
Тож насамперед
звернімося до легенди про заснування Києва. Як відомо, літопис «Повість минулих літ», написаний згідно
з традиційними уявленнями київським літописцем, ченцем Києво-Печерського
монастиря Нестором, свідчить про те, що Київ було засновано трьома
братами − Києм, Щеком і Хоривом. Кий, Щек і Хорив − князі, які
згадуються в «Повісті минулих літ», вважаються засновниками Києва. У хроніці
також згадується їхня сестра − Либідь.
Ось як про це
розповідається в літописі:
«Коли ж поляни жили в ті часи окремо і
керувалися своїми родами; бо і до цих братів (про яких мова в подальшому) були
вже поляни, і жили вони все своїми родами на своїх місцях, і кожен управлявся
самостійно. І були три брати: одному ім'я Кий, а другому − Щек, а
третьому − Хорив, а сестра їх − Либідь. Сидів Кий на горі, де нині
узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавиця, а Хорив на
третій горі, яка прозвалася Хоривицею.
І побудували місто на честь старшого свого брата, і назвали його Київ. Був навколо міста ліс і бор великий, і ловили там звірів, а були ті мужі мудрі
і кмітливі, і називалися вони полянами, від них поляни і донині в Києві».
І побудували місто на честь старшого свого брата, і назвали його Київ. Був навколо міста ліс і бор великий, і ловили там звірів, а були ті мужі мудрі
і кмітливі, і називалися вони полянами, від них поляни і донині в Києві».
Нестор Літописець «Повість минулих літ»
Тобто літописець на підставі відомих йому даних відстоює підхід за яким
поляни – певна народність, що поділялась на роди, серед яких виокремився рід
Кия, який став правлячим. А його представники − нащадки Кия, до початку
ХІ століття, коли писалися перші літописи, проживали в Києві.
Надалі літописець акцентує увагу на двох важливих деталях: по-перше, на те,
що Кий не був перевізником, по-друге, що він ходив до Константинополя, де
удостоївся «великих почестей». Такий екскурс Нестора дає нам змогу дійти
висновку, що Кий деякий час перебував на службі у візантійського імператора.
Так робили багато представників знатних родів Східної Європи.
Цікавим є факт, щодо якого довго тривали дискусії: був чи не був Кий
перевізником. Це свідчить про велике значення самого князя і, відповідно, тієї ролі,
яку він відігравав на теренах Східної Європи. І в цьому сенсі згадка про
перевіз може бути одним з ключів що відкриває потаємні двері.
Так-так перевіз,
переправа, міст – важливий об’єкт інфраструктури в ті далекі часи. Цікаво те,
що, за однією з версій, князь Ігор І познайомився зі своєю майбутньою дружиною
Ольгою на перевозі. Вона начебто перевезла його через річку. Можливо, маємо
певну алегорію, а, ймовірно, натяк на походження княгині. Багато рицарів часів
Аттіли оспівані в «Пісні про нібелунгів» також справою свого життя: служби і
звісно бізнесу мали роботу на переправах. В часи коли основою добробуту родини
і країни були торгівельні шляхи, служити на митниці або перевозі було не лише
почесно, а й прибутково. Та повернімося до постаті Кия.
v Невже походження Кия так важливо, якщо все-таки важливо,
чому?
v Яке значення для династії Рюриковичів мало походження
Кия?
v Коли правив Кий і чи міг він, або його прямі нащадки
правити в ті часи, коли варяги прийшли у Подніпров’я?
v Чому літописець робить постійний акцент на тому, що той
або інший літописний герой був перевізником?
Згадка про Кия,
правителя Києва на Дніпрі, відноситься до часів конфлікту між слов’янами, аварами і візантійцями. Цей конфлікт – продовження
давнього протистояння між римською і варварською цивілізацією. Конкретизуємо: з
давнини територія Північного Причорномор’я була колискою де плекались і
виростали воїни, які штурмували Малу Азію і Балканський півострів. А у часи
Аттіли вони наважалились рушити на Рим. І цей великий похід був вдалим –
імперія пала. Але вся Європа опинилась у вирі війн. Цей період нащадки назвали
«Великим переселенням народів».
Слов’яни, що мешкали у Карпатах опинились у центрі подій. І
взяли активну участь у повоєнному розподілі земель, що раніше
підпорядковувались Риму, і спрямували свої дружини до берегів Чорного, Егейського
і Адріатичного морів. В цей період територія лісостепової смуги Середнього
Подніпров’я, як свідчить літопис, була достатньо безпечною. Вона знаходилась на
околиці європейської цивілізації.
v Яке походження мав і з якого роду походив Княз Кий і його
брати та сестра?
v В яких відносинах вони перебували з Візантійською
імперією та Аварським каганатом – головними геополітичними гравцями на
Європейському континенті?
v Яку роль відігравав князь Кий в подіях Середньовіччя?
Князь певний час
був відсутній у Києві – служив імперії. Можливо, своє володіння князь залишив
на піклування батька або діда. На жаль, у хроніках не збереглося їхніх імен. Або
своїм братам Щеку і Хориву. Але навіть на підставі такого малого емпіричного
матеріалу, можемо стверджувати, що Кий і його рід був відомим і користувався
певним авторитетом на теренах Європи. Рід Кия безперечно був пов’язаний з
торгівлею. Можливо, києвичі мали ряд митних пунктів і таким чином були причетні
до торгово-економічних відносин між Сходом і Заходом.
«Інші ж, не знаючи, кажуть, що Кий був
перевізником; був-де тоді у Києва перевіз з того боку Дніпра, від чого й
говорили: «На перевіз на Київ». Якби Кий був перевізником, то не ходив би до
Царгорода; а цей Кий княжив у роді своєму, і коли ходив він до царя, то, кажуть,
що великих почестей удостоївся від царя, до якого він приходив. Коли ж
повертався, прийшов він до Дунаю і вподобав місце, і поставив городок
невеликий, і хотів сісти в ньому зі своїм родом, та не дали йому місцеві
мешканці; так і донині називають придунайське городище те − Києвець. Кий
же, повернувшись до свого міста Київ, тут і помер; і брати його, Щек і Хорив і
сестра їх Либідь тут же померли. І після цих братів став рід їх тримати
князювання у полян».
Нестор Літописець «Повість минулих літ»
Історія – це наука, що використовує ті самі інструменти
пізнання, як і інші науки. За допомогою скальпеля і мікроскопа, аналізу
артефактів і співставлень даних що містяться в документах, деякі вчені нині
розкривають таємниці цивілізацій і злочинів минулого. Однак пройдисвіти і шахраї
трапляються в різних наукових сферах: в генетиці, економіці, хімії. Історична
наука не виняток. Ставки у грі на полі історичних версій і гіпотез занадто
великі. Долі народів, територій, держав – ось шахові фігури, якими рухає
людська гординя.
Далі буде ...
Якщо Вас зацікавив цей матеріал, книгу "ПРАБАТЬКІВЩИНА СЛОВ’ЯН"
Ви можете придбати тут: https://www.book-on-demand.com.ua/product/prabatkivshhyna-slov-yan-sergij-pyetkov
Немає коментарів:
Дописати коментар