Брати: Кий, Щек і Хорив – засновники Києва, чи правителі держав Куявії, Чехії і Білої Хорватії?

Ідеологічно зашорені історики імперського мислення постійно мусують питання про те, що руси в стародавні часи займали майже всю Європу і Азію на додачу. Мало того, деякі досі ототожнюють давніх русів, руських і росіян. На їхню думку, етруски − це стародавні росіяни, які проживали в Італії, а племена «руги» або «ружі» також однозначно росіяни. Відповідно, на думку таких фантастів в історії, на території Поросся − басейну річки Рось та її приток проживали якісь роси − предки росіян. І ось ці роси-етруски бродили-ходили по континенту аж доки не створили Російську імперію. Першим князем росів адепти цієї версії вважають якогось Руса − Роса. Стверджують, що він або його нащадок заснував Київ, або ж Новгород. І що останнім князем із династії Києвичів був Оскольд, чиє ім’я походить від річки Оскол. І далі нагромаджують на свої вигадки нові і нові «факти» і «концепції». Таким чином виходить альтернативна історія, яка лише підкріплює своїми висновками офіційну російську імперську історію.

Звичайно, з такими доказами складно сперечатися. У суперечці з подібними твердженнями істина ніколи не народиться. Оскільки справжні відповіді можна знайти не в дискусійних клубах, а на пожовклих сторінках літописів і в звітах археологічних експедицій. Та щоб їх знайти, необхідно добряче попрацювати.  На «галас», що заважає вивченню, завжди знайдеться простий і прямий доказ. Наприклад: Такої держави, як Росія ніколи не було і нема,  а було Московське царство, потім Російська імперія, пізніше Російська Федерація – спочатку
в складі СРСР, а після розпаду Союзу − окремо.

Та це тема окремої дискусії. Повернімось до експедиції, метою якої є питання, повʼязані з заснуванням Києва. Це вкрай важливе і складне питання. Навіть складно сказати чи вдасться нам розставити всі крапки над Ї, бо занадто заполітизованим воно було з найдавніших часів і кожен дослідник намагався вирішувати його по-своєму, залежно від рівня знань, наявності джерел, і, як це не прикро від своїх політичних поглядів. Насправді, бути неупередженим вкрай важко.

Нині деякі «провідні політологи» в своїх Інтернет-публікаціях так завзято відстоюють концепцію «Русь − російські», їм суперечать опоненти «Русь − українці», що виникає запитання:

v Коли і де князь Кий заклав перший камінь у фундамент своєї столиці
і столицею якої держави стало місто, засноване Києм?

v Чи були засновники Києва − Кий, Щек і Хорив із сестрою Либіддю українцями або росіянами?

v З якого часу східні слов’яни «обрусіли» і стали русами або російськими, можливо, все було навпаки?

v Якими джерелами підтверджено українське походження перших київських князів?

Щоб не гадати на кавовій гущі, звернімося до першоджерел. Інтернет-політологи можуть протестувати: «Що для нас літопис? Літопис не догма. Літописи фальсифіковані...» Шановні добродії, літопис − це джерело, а ваші фантазії, що грунтуються на невіданні, невігластві чи незнанні і небажанні читати, розмірковувати, не варті й шеляга.

Тож насамперед звернімося до легенди про заснування Києва. Як відомо,  літопис «Повість минулих літ», написаний згідно з традиційними уявленнями київським літописцем, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором, свідчить про те, що Київ було засновано трьома братами − Києм, Щеком і Хоривом. Кий, Щек і Хорив − князі, які згадуються в «Повісті минулих літ», вважаються засновниками Києва. У хроніці також згадується їхня сестра − Либідь.

Ось як про це розповідається в літописі:

«Коли ж поляни жили в ті часи окремо і керувалися своїми родами; бо і до цих братів (про яких мова в подальшому) були вже поляни, і жили вони все своїми родами на своїх місцях, і кожен управлявся самостійно. І були три брати: одному ім'я Кий, а другому − Щек, а третьому − Хорив, а сестра їх − Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, яка прозвалася Хоривицею.
І побудували місто на честь старшого свого брата, і назвали його Київ. Був навколо міста ліс і бор великий, і ловили там звірів, а були ті мужі мудрі
і кмітливі, і називалися вони полянами, від них поляни і донині в Києві».

Нестор Літописець «Повість минулих літ»

Тобто літописець на підставі відомих йому даних відстоює підхід за яким поляни – певна народність, що поділялась на роди, серед яких виокремився рід Кия, який став правлячим. А його представники − нащадки Кия, до початку ХІ століття, коли писалися перші літописи, проживали в Києві.

Надалі літописець акцентує увагу на двох важливих деталях: по-перше, на те, що Кий не був перевізником, по-друге, що він ходив до Константинополя, де удостоївся «великих почестей». Такий екскурс Нестора дає нам змогу дійти висновку, що Кий деякий час перебував на службі у візантійського імператора. Так робили багато представників знатних родів Східної Європи.

Цікавим є факт, щодо якого довго тривали дискусії: був чи не був Кий перевізником. Це свідчить про велике значення самого князя і, відповідно, тієї ролі, яку він відігравав на теренах Східної Європи. І в цьому сенсі згадка про перевіз може бути одним з ключів що відкриває потаємні двері.

Так-так перевіз, переправа, міст – важливий об’єкт інфраструктури в ті далекі часи. Цікаво те, що, за однією з версій, князь Ігор І познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою на перевозі. Вона начебто перевезла його через річку. Можливо, маємо певну алегорію, а, ймовірно, натяк на походження княгині. Багато рицарів часів Аттіли оспівані в «Пісні про нібелунгів» також справою свого життя: служби і звісно бізнесу мали роботу на переправах. В часи коли основою добробуту родини і країни були торгівельні шляхи, служити на митниці або перевозі було не лише почесно, а й прибутково. Та повернімося до постаті Кия.

v Невже походження Кия так важливо, якщо все-таки важливо, чому?

v Яке значення для династії Рюриковичів мало походження Кия?

v Коли правив Кий і чи міг він, або його прямі нащадки правити в ті часи, коли варяги прийшли у Подніпров’я?

v Чому літописець робить постійний акцент на тому, що той або інший літописний герой був перевізником?

Згадка про Кия, правителя Києва на Дніпрі, відноситься до часів конфлікту між слов’янами, аварами і візантійцями. Цей конфлікт – продовження давнього протистояння між римською і варварською цивілізацією. Конкретизуємо: з давнини територія Північного Причорномор’я була колискою де плекались і виростали воїни, які штурмували Малу Азію і Балканський півострів. А у часи Аттіли вони наважалились рушити на Рим. І цей великий похід був вдалим – імперія пала. Але вся Європа опинилась у вирі війн. Цей період нащадки назвали «Великим переселенням народів».

Слов’яни, що мешкали у Карпатах опинились у центрі подій. І взяли активну участь у повоєнному розподілі земель, що раніше підпорядковувались Риму, і спрямували свої дружини до берегів Чорного, Егейського і Адріатичного морів. В цей період територія лісостепової смуги Середнього Подніпров’я, як свідчить літопис, була достатньо безпечною. Вона знаходилась на околиці європейської цивілізації.

v Яке походження мав і з якого роду походив Княз Кий і його брати та сестра?

v В яких відносинах вони перебували з Візантійською імперією та Аварським каганатом – головними геополітичними гравцями на Європейському континенті?

v Яку роль відігравав князь Кий в подіях Середньовіччя?

Князь певний час був відсутній у Києві – служив імперії. Можливо, своє володіння князь залишив на піклування батька або діда. На жаль, у хроніках не збереглося їхніх імен. Або своїм братам Щеку і Хориву. Але навіть на підставі такого малого емпіричного матеріалу, можемо стверджувати, що Кий і його рід був відомим і користувався певним авторитетом на теренах Європи. Рід Кия безперечно був пов’язаний з торгівлею. Можливо, києвичі мали ряд митних пунктів і таким чином були причетні до торгово-економічних відносин між Сходом і Заходом.

«Інші ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником; був-де тоді у Києва перевіз з того боку Дніпра, від чого й говорили: «На перевіз на Київ». Якби Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода; а цей Кий княжив у роді своєму, і коли ходив він до царя, то, кажуть, що великих почестей удостоївся від царя, до якого він приходив. Коли ж повертався, прийшов він до Дунаю і вподобав місце, і поставив городок невеликий, і хотів сісти в ньому зі своїм родом, та не дали йому місцеві мешканці; так і донині називають придунайське городище те − Києвець. Кий же, повернувшись до свого міста Київ, тут і помер; і брати його, Щек і Хорив і сестра їх Либідь тут же померли. І після цих братів став рід їх тримати князювання у полян».

Нестор Літописець «Повість минулих літ»

Історія – це наука, що використовує ті самі інструменти пізнання, як і інші науки. За допомогою скальпеля і мікроскопа, аналізу артефактів і співставлень даних що містяться в документах, деякі вчені нині розкривають таємниці цивілізацій і злочинів минулого. Однак пройдисвіти і шахраї трапляються в різних наукових сферах: в генетиці, економіці, хімії. Історична наука не виняток. Ставки у грі на полі історичних версій і гіпотез занадто великі. Долі народів, територій, держав – ось шахові фігури, якими рухає людська гординя.

Далі буде ...

Якщо Вас зацікавив цей матеріал, книгу "ПРАБАТЬКІВЩИНА СЛОВ’ЯН"

Ви можете придбати тут: https://www.book-on-demand.com.ua/product/prabatkivshhyna-slov-yan-sergij-pyetkov

Сергій Пєтков